Історичний атлас Жидачева.
Ідея європейського атласу історичних міст, яка з’явилася ще в ХІХ ст., на практиці почала реалізовуватися у другій половині ХХ ст., після виникнення в 1955 р. Міжнародної комісії з історії міст. Методологічною основою атласу стала концепція німецького дослідника Гайнріха Штооба, котрий наприкінці 1960-х рр. запропонував робочу схему, яка дозволила б проводити порівняльні дослідження у загальноєвропейському масштабі. Міждисциплінарні групи науковців у складі істориків, картографів, географів, архітекторів, археологів та інших фахівців у 19 державах континенту підготували понад 500 атласів європейських міст. Опублікувавши 2014 р. міський атлас Львова, наша країна також долучилася до цього престижного загальноєвропейського картографічного проєкту.
«Атлас українських історичних міст. Т. 4: Жидачів», як і попередні, виходить під егідою Національної академії наук України та патронатом Міжнародної комісії з історії міст. Учені цих наукових установ утворили Наукову раду, до якої ввійшло дев’ять осіб (6 – з України, 3 – із закордону). Відповідно до прийнятої програми Міжнародної комісії з історії міст, обов’язковими для кожного атласу є чотири плани:
1) кадастрова мапа масштабу ХІХ ст. 1:2 500, але перемальована з чіткими контурами, що представляють місто якомога точніше у доіндустріальну епоху, тобто до промислової революції й суттєвої зміни міського ландшафту;
2) план міста та його околиць того самого часу в масштабі від 1:25 000 до 1:100 000, що дозволяє побачити розвиток урбаністичної мережі навколо досліджуваного об’єкта;
3) сучасний план міста в масштабі 1:5 000 або 1:10 000, за допомогою якого можна простежити просторовий розвиток в індустріальну епоху;
4) карта розвитку міста в масштабі 1:5 000, базована, за змоги, на кадастральному плані, що показує зміни території міста від заснування до сьогодення.
Міський атлас містить репродукції історичних планів, у виборі яких взято до уваги насамперед оригінальність геодезичної зйомки та новизну топографічного матеріалу. Авторські карти-реконструкції акумулюють сучасну наукову інформацію про минуле міського ландшафту (сакральні споруди, фортифікації, археологічні пам’ятки тощо).
Інтегральною частиною атласу є нарис історії міста, в якому основний акцент зроблено на історико-урбаністичному розвитку. Водночас наратив не претендує на вичерпність археологічного або історико-архітектурного дослідження. Політичні, соціальні, демографічні та економічні аспекти міської історії представлені настільки, наскільки це дозволяє пояснити міську морфологію. У текстовий блок атласу входить також опис планів-репродукцій, пояснення до планів-реконструкцій та вибрана бібліографія. Другою мовою видання є англійська як умова визнання українського атласу Міжнародною комісією з історії міст і передумова активнішого його поширення у світі.
Виконавцями картографічного проєкту стали п’ять наукових інституцій, втілюючи в життя принцип міждисциплінарного дослідження: Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, Музей історії та мистецтва Жидачівщини Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Канадський інститут українських студій, «Інститут геоінформаційних систем» (Львів).
При підготовці атласу Жидачева до друку всіляке сприяння ми отримали від міського голови Жидачева Володимира Левка, голови Жидачівської районної ради Ігоря Коса. Велику подяку висловлюємо за допомогу в копіюванні та використанні карт керівництву Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, професорові Національного університету «Львівська Політехніка» Миколі Бевзу.
Мирон Капраль
ЗМІСТ
I. Текстова частина
Мирон Капраль. Передмова
Орест Корчинський. Археологія княжого Зудеча (Жидачева)
Олег Рибчинський. Архітектурно-містобудівельний розвиток Жидачева у XiV–XViii cт.
Мирон Капраль. Жидачів у маґдебурзький період розвитку: влада, економіка, територія
Юрій Дубик. Розвиток містобудівної структури Жидачева від другої половини хVIII – до початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток
Опис репродукцій (Мирон Капраль)
Пояснення до карт
Вибрана бібліографія
II. Картографічна частина
1. Плани і карти
1.1. Жидачів з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779–1782 рр.
1.2. План Жидачева майора фон Шпехта, 1787 р.
1.3. кадастр Жидачева (центр міста), 1850 р.
1.4. Жидачів з околицями, з Францисканської топографічної карти Галичини, 1862–1863 рр.
1.5. Карта Жидачева з околицями, з Спеціальної карти Австро-Угорської імперії, 1894 (1914) р.
1.6. Топографічна мапа Жидачева та околиць, 1929-1939 рр.
1.7. Карта Жидачева з межами, бл. 1942 р.
1.8. Топографічна карта Жидачева, 1949 р.
1.9. Топографічна карта Жидачева, 1980 (1988) р.
1.10. Генплан Жидачева, 1994 р.
1.11. Ортофотоплан Жидачева, бл. 2010 р.
2. Карти-реконструкції
2.1. Просторовий розвиток Жидачева від хіі до початку ххі ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець)
2.2. Археологія Жидачева та його околиць (Зоя Ільчишин, Олег Осаульчук, Олeксандр Сілаєв, Андрій Филипчук)
2.3. Жидачів з передмістям ХІ V–XViii ст. (Олег Рибчинський)
2.4. Кадастр Жидачева (центр міста), 1850 р. реконструкція (Мирон Капраль)
2.5. Релігійні споруди Жидачева (хіі – початок ххі ст.) (Василь Слододян)
CONTENTS
I. Text Part
Myron Kapral. Preface
Orest Korchynsky. The Archaeology of Princely Zudech (Zhydachiv)
Oleh Rybchynsky. Architectural and Urban Development of Zhydachiv During the 14th to18th Centuries
Myron Kapral. Zhydachiv in the Magdeburg Period of Development: Governance, Economy, Territory
Yurii Dubyk. The Development of the Urban Structure of Zhydachiv from the Mid-18th to the Beginning of the 21st Century
Description of reproductions (Myron Kapral)
Notes to maps
Selected Bibliography
II . Cartographic Part
1. Maps and Plans
1.1. Zhydachiv and its environs, from the Josephinian topographical map of Galicia, 1779–1782
1.2. Map of Zhydachiv by Major von Specht, 1787
1.3. cadastre of Zhydachiv (town center), 1850
1.4. Zhydachiv and its environs, from the Franciscan topographical map of Galicia and Bukovyna, 1862–1863
1.5. Map of Zhydachiv and its environs, from the Special Map of the Austro-Hungarian Empire, 1894 (1914)
1.6. Topographical map of Zhydachiv and its environs, 1929–1939
1.7. Map of Zhydachiv with its boundaries, ca. 1942
1.8. Topographical map of Zhydachiv, 1949 (1959)
1.9. Topographical map of Zhydachiv, 1980 (1988)
1.10. General plan of Zhydachiv, 1994
1.11. Orthophotoplan of Zhydachiv, ca. 2010
2. Maps of Reconstruction
2.1. Spatial development of Zhydachiv from the 12th .to the 21st century (Myron Kapral, Stepan Yamelynets)
2.2. Archaeology of Zhydachiv and its environs (Zoia Ilchyshyn, Oleh Osaulchuk, Oleksandr Silaiev, Andrii Fylypchuk)
2.3. Zhydachiv with suburb in the 14–18th centuries (Oleh Rybchynsky)
2.4. Cadastre of Zhydachiv (town center), 1850. reconstruction (Myron Kapral)
2.5. Religious buildings of Zhydachiv from the 12th to the beginning of the 21st century (Vasyl Slobodian)
